- нагородити
- I див. нагороджувати I.
II див. нагороджувати II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нагородити — I = нагороджувати 1) (кого що чим і без додатка дати нагороду кому н., дати що н. у винагороду за певні заслуги тощо), пожалувати (кого чим, кому що); відзначити, відзначати (виділити кого / що н. серед інших похвалою, нагородою тощо);… … Словник синонімів української мови
нагородити — [нагороди/тие] роуджу/, о/диеш; нак. ди/, роуді/т … Орфоепічний словник української мови
нагородити — 1 дієслово доконаного виду віддячити нагородити 2 дієслово доконаного виду набудувати; наговорити багато нерозумного … Орфографічний словник української мови
понагороджувати — I ую, уєш, док., перех. Нагородити багато чого небудь, у багатьох місцях. II ую, уєш, док., перех. Нагородити багатьох … Український тлумачний словник
наділити — I = наділяти (кого чим надати яких н. властивостей, якостей, уміння тощо), у[в]ділити, у[в]діляти (кому що), дати, давати (кому що); нагородити, нагороджувати (перев. чимось небажаним, неприємним); обдарувати, обдаровувати (чимось хорошим) Пор.… … Словник синонімів української мови
понагороджувати — 1 дієслово доконаного виду нагородити багато чого небудь, у багатьох місцях понагороджувати 2 дієслово доконаного виду нагородити багатьох … Орфографічний словник української мови
Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т … Википедия
Велавский, Давыд — Велавский Давыд Давыд Велавский Имя при рождении: Давыд Род деятельности: Панцирные бояре Дата рождения: конец … Википедия
винагороджувати — ую, уєш, недок., ви/нагородити, джу, диш, док., перех. Давати що небудь як плату за працю, нагороду за якісь заслуги. || Давати або робити що небудь замість чогось утраченого, заподіяного і т. ін … Український тлумачний словник
нагороджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагородити I. || нагоро/джено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник